четверг, 15 сентября 2016 г.

До дня визволення Павлограда... 


ЄДНІСТЬ СЕРДЕЦЬ
Квітне, кращає Павлоград. Як гриби після дощу, ростуть будин­ки, асфальтуються вулиці. Вечо­рами чути радісний щасливий сміх відпочиваючих. Мирно сплять діти. А було...
...Було чорне, зловісне небо над Павлоградом. Рвались снаряди, летіли бомби, коли наша ок­рема кінна рота увірвалась у міс­то.
Сірими холодними руїнами зу­стріло нас місто. А люди! Висна­жені, з сльозами радощі на очах бігли вони назустріч. Жінки бра­лись за будь-яку роботу: догляда­ли поранених, прали бійцям, до­помагали в госпіталях.
Скільки солдатських сердець зігріла своїм материнським теп­лом М. Колесникова. Вже немоло­да жінка, вона не знала втоми. Вдень і вночі доглядала за пора­неними.
Допомагали комсомольці й піо­нери. Вони возили з аеродрому поранених, виступали з концер­тами в госпіталях. Піонерка Ніна Сафронова була жаданим гостем в нашій частині. Вона писала бій­цям ніжні листи додому, година­ми просиджувала коло ліжок тяж­копоранених, виконувала будь-які доручення бійців.
Наша частина допомагала павлоградцям відбудовувати місто. Його жителі швидко подружились з нами. І ми разом взялись за ро­боту. Працювали з ранку до піз­ньої ночі не покладаючи рук.
Місто і люди зажили новим життям, поступово заліковували рани, веселішали. Вони були вдя­чні нам, воїнам Радянської Армії, за визволення і допомогу.
Р. БУХТІЯРОВА, учасниця звільнення Павло­града.


ПРО ЩО ПИСАЛА ГАЗЕТА «ПАВЛОГРАДСЬКА ПРАВДА» ПІСЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА ВІД ФАШИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ
* * *
Де раніше стояв хлібозавод, залишилися одні руїни. Фаши­стські бандити висадили його в повітря. Відбудову заводу було доручено Михайлу Васильовичу Щеглову. На допомогу йому направили кілька кваліфікова­них майстрів та групу жінок, що вперше прийшли на виробни­цтво. Важко було, не вистачало будівельних матеріалів, не було обладнання. Але труднощі не злякали виробничників, вони відбудували завод.
* * *
Для дітей в місті організова­но дитячий садок. Там вони культурно і радісно, провадять своє дозвілля.
Діти вивчають пісні радянсь­ких композиторів, вірші, виховательки організовують масові ігри, танці.
День проходить цікаво і ра­дісно.

Світло Жовтня. - 1966. - № 147 (17.09). - С. 2.
Наш город 50 лет назад…

КВІТНЕ НАШЕ МІСТО
Великих збитків завдали Павлограду гітлерівські мерзотники. Та героїчною пра­цею трудящих міста за корот­кий, строк були відбудовані всі підприємства міської промис­ловості. Вже в 1944 році підприємства виконали річну про­граму на три місяці раніше строку.
Швидкими темпами зростало і розвивалось наше місто, під­вищувався культурний рівень за роки післявоєнних п'ятирі­чок і семирічки. За післявоєнний період побудовано завод «Ливмаш», швейну та мебльову фабрики, ремзавод, пивза­вод, завод «Павлоградзалізобетон». Повністю реконструйова­ні заводи «Хіммаш», стінових матеріалів, прядив'яний та маслозавод, побудовано буді­вельну базу.
У зв'язку з збільшенням кі­лькості промислових підпри­ємств зріс випуск валової про­дукції. Якщо в 1950 році її було вироблено на 7,5 мільйо­на карбованців (в теперішніх цінах), то в 1965 році — на 34 мільйони карбованців. В 1965 році вироблено над­планової продукції на 2,2 мільйона карбованців.
Павлоградщина виявилась багатою на поклади цінного коксівного вугілля. У 1953 році було розпочато будівницт­во першої шахти «Тернівська». На місці буйних полів засяяло веселими елект­ричними лампочками нове робітниче селище Тернівка та місто Першотравенськ. До 1980 року у Західному Донбасі планується побудувати 34 шахти з річною виробничою потуж­ністю 40 мільйонів тонн вугіл­ля.
Зараз тут вже працює три шахти і дев'ять будується.
Зростає економіка міста, збільшується і кількість населен­ня. За станом на 1 квітня 1966 року населення міста становило 60 тисяч чоловік.
Великими темпами йде бу­дівництво у місті. Якщо за 10 років (1946-1955) тут було побудовано 55,5 тисячі квадратних метрів житла, то за останні 10 років — 272,6 ти­сячі квадратних метрів.
Поряд з будівництвом житла у місті розширюється будівни­цтво соціально-культурних і побутових об'єктів. Побудовано дві лікарні на 335 місць, в тому числі протитуберкульоз­ну лікарню, лікарню в місті ІІершотравенську. Завер­шується будівництво лікарні на селищі Тернівка.
У місті працює 28 загаль­ноосвітніх шкіл, музична шко­ла, медичне училище і маши­нобудівний технікум. У цьому році в Павлограді відкрився філіал Дніпропетровського буді­вельного технікуму.
Гордістю павлоградців є на­родний історико-революційний музей ім. XXII з'їзду КПРС, який працює на громадських засадах. За чотири роки його існування музей відвідало 161 тисячі чоловік.
Зростає добробут трудящих. Тільки в місті Павлограді в особистому користуванні знахо­диться 300 легкових автома­шин, 3.700 мотоциклів. Більше 5,5 мільйона карбованців тру­дящі зберігають в ощадних касах.
Гідно зустрічали трудящі Павлоградщини XXIII з'їзд рід­ної Комуністичної партії. До його відкриття було випущено надпланової продукції на суму 230 тисяч карбованців. Шах­тарі дали понад план більш як 17 тисяч тонн вугілля.
Партія і уряд високо оціни­ли натхненну працю трудящих міста і всього Західного Донба­су. Велику групу шахтарів і шахтобудівників нагороджено урядовими нагородами.
Серед колективів підпри­ємств міста та шахтарів За­хідного Донбасу розгортаєть­ся соціалістичне змагання за достойну зустріч знаменних дат: 50-річчя, Радянської вла­ди та 100-річчя з дня народ­ження В. І. Леніна.
Вже здано в експлуатацію ряд важливих об'єктів, при­свячених славній річниці: по­будовано чудову школу № 17 в районі колишньої міськвітки, протитуберкульозну лікар­ню, школу в м. Першотравенську. Закінчується спорудження обеліску, присвяченого славним воїнам-визволителям і підпільникам.
О. СОБОЛЬ, голова виконкому міської Ради депутатів трудящих.
Світло Жовтня. - 1966. - № 147 (17.09). - С. 2.

понедельник, 12 сентября 2016 г.

     Каким 50 лет назад в Павлограде было 1 сентября мы можем узнать из газеты "Світло Жовтня" за 2 и 3 сентября 1966 года...

ЩАСЛИВОГО НАВЧАННЯ, НОВОСЕЛИ!
Ще далеко до восьмої години, але подвір'я місь­кої школи № 17 вже заповнене школярами. На об­личчях застигли щасливі, захоплені посмішки. З не­терпінням зазирають у вікна, оглядають подвір'я. Через декілька годин во­ни сядуть за парти в новій школі.