Каким 50 лет назад в Павлограде было 1 сентября мы можем узнать из газеты "Світло Жовтня" за 2 и 3 сентября 1966 года...

ЩАСЛИВОГО НАВЧАННЯ, НОВОСЕЛИ!

Ще далеко до восьмої години, але подвір'я місь­кої школи № 17 вже заповнене школярами. На об­личчях застигли щасливі, захоплені посмішки. З не­терпінням зазирають у вікна, оглядають подвір'я. Через декілька годин во­ни сядуть за парти в новій школі.

—    Яка красива! — чу­ється в натовпі.

— А класи, подивіться які просторі класи! — за­хоплено шепоче білявенька дівчинка, піднімаючись навшпиньки і зазираючи у вікно.

Цю школу для дітей звели будівельники управ­ління № 10 тресту «Павлоградпромжитлобуд».

Великий мітинг, присвячений відкриттю шко­ли і новому навчальному року, відкрив голова ви­конкому міської Ради депутатів трудящих О. Ю. Соболь. Він розповів школярам, як сумлін­но працювали будівель­ники на спорудженні школи, доклали всіх зу­силь, щоб першого верес­ня вона гостинно розчини­ла свої двері.

З щирими словами при­вітання до дітей зверта­ється т. Волобуєв, началь­ник будівельного управ­ління № 10. Під урочисті звуки оркестру він вручає директорові школи Леоні­ду Митрофановичу Ситенку шкатулку з ключем від школи.

Леонід Митрофановпч подякував будівельникам за школу-красуню.

У відповідь на піклу­вання партії і уряду про учнів директор закликав дітей вчитись відмінно, берегти школу, побудова­ну руками їх батьків.

Леонід Митрофанович тепло поздоровив наймен­ших, тих, хто прийшов перший раз в перший клас до чудової школи.

Щиро дякують буді­вельникам діти за школу, де пройде 10 найкращих років шкільного життя. Під урочисті звуки музи­ки учениця п'ятого класу Таня Устюжаненова під­носить будівельникам по­дарунок від усіх школярів і вчителів — великий годинник з написом «Буді­вельникам управління № 10 від учнів і вчителів школи № 17».

Старшокласники вручають малюкам квіти і по­дарунки. Нарешті,залунав дзвінок. З завмиранням серця слідкували присутні за рухами Олександра Юхимовича Соболя, яко­му випала честь розрізати стрічку, перетинаючу двері школи. Ось вона ніжними змійками опустилась на підлогу з двох кінців.

Ласкаво просимо до но­вої школи, молода зміно!

                                                    Світло Жовтня. - 1966. - № 138 (2.09). - С. 4.

РАДІСНИЙ ДЕНЬ

Як на велике свято поспі­шали 1 вересня до школи уч­ні, щоб з новими силами при­ступити до навчання.

...Подвір'я середньої школи № 2 заповнили по-святковому одягнені учні, викладачі, бать­ки. Осторонь окремою групою стоять збуджені першокласни­ки в незвичних для них шкі­льних формах, кожний з кві­тами.

Перший день занять співпав для учнів цієї школи з іншою знаменною подією — для них відкрились двері великої при­будови до старого приміщення школи. В цій частині шкільно­го приміщення великі світлі коридори, навчальні кабінети, типовий спортивний зал. Збі­льшення числа класних кім­нат дозволить тепер більшій частині учнів навчатися у пер­шу зміну.

З початком занять, учнів, педагогічний колектив школи, батьків поздоровили директор школи т. Бондарець, парторг т. Ривкін, від міського коміте­ту партії — т. Гаркуша, від мі­ського комітету ЛКСМУ — т.Авраменко.

Лунає заливчастий перший дзвінок. Права дати його удо­стоїлись першокласниці Іра Приходько і Таня Гладнєва.

Через кілька хвилин шкіль­не подвір'я опустіло. Йдуть заняття. Уважно слухають найменші учні — першокласники свою першу вчительку М.О. Дрибас. А в учнів 10 «б» пер­шим уроком в цьому навчаль­ному році була хімія, предмет, який уже багато років читає Любов Степанівна Лисікова.

Великих удач вам, учні! Ні пуху, ні пера!

                                                                                                             В. БАЦУРА

                                                          

                                                   Світло Жовтня. - 1966. - № 139 (3.09). - С. 4.