До дня визволення Павлограда... 

ЄДНІСТЬ СЕРДЕЦЬ

Квітне, кращає Павлоград. Як гриби після дощу, ростуть будин­ки, асфальтуються вулиці. Вечо­рами чути радісний щасливий сміх відпочиваючих. Мирно сплять діти. А було...

...Було чорне, зловісне небо над Павлоградом. Рвались снаряди, летіли бомби, коли наша ок­рема кінна рота увірвалась у міс­то.

Сірими холодними руїнами зу­стріло нас місто. А люди! Висна­жені, з сльозами радощі на очах бігли вони назустріч. Жінки бра­лись за будь-яку роботу: догляда­ли поранених, прали бійцям, до­помагали в госпіталях.

Скільки солдатських сердець зігріла своїм материнським теп­лом М. Колесникова. Вже немоло­да жінка, вона не знала втоми. Вдень і вночі доглядала за пора­неними.

Допомагали комсомольці й піо­нери. Вони возили з аеродрому поранених, виступали з концер­тами в госпіталях. Піонерка Ніна Сафронова була жаданим гостем в нашій частині. Вона писала бій­цям ніжні листи додому, година­ми просиджувала коло ліжок тяж­копоранених, виконувала будь-які доручення бійців.

Наша частина допомагала павлоградцям відбудовувати місто. Його жителі швидко подружились з нами. І ми разом взялись за ро­боту. Працювали з ранку до піз­ньої ночі не покладаючи рук.

Місто і люди зажили новим життям, поступово заліковували рани, веселішали. Вони були вдя­чні нам, воїнам Радянської Армії, за визволення і допомогу.

Р. БУХТІЯРОВА, учасниця звільнення Павло­града.

ПРО ЩО ПИСАЛА ГАЗЕТА «ПАВЛОГРАДСЬКА ПРАВДА» ПІСЛЯ ВИЗВОЛЕННЯ МІСТА ВІД ФАШИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ

* * *

Де раніше стояв хлібозавод, залишилися одні руїни. Фаши­стські бандити висадили його в повітря. Відбудову заводу було доручено Михайлу Васильовичу Щеглову. На допомогу йому направили кілька кваліфікова­них майстрів та групу жінок, що вперше прийшли на виробни­цтво. Важко було, не вистачало будівельних матеріалів, не було обладнання. Але труднощі не злякали виробничників, вони відбудували завод.

* * *

Для дітей в місті організова­но дитячий садок. Там вони культурно і радісно, провадять своє дозвілля.

Діти вивчають пісні радянсь­ких композиторів, вірші, виховательки організовують масові ігри, танці.

День проходить цікаво і ра­дісно.

Світло Жовтня. - 1966. - № 147 (17.09). - С. 2.