Наш город 50 лет назад…

КВІТНЕ НАШЕ МІСТО

Великих збитків завдали Павлограду гітлерівські мерзотники. Та героїчною пра­цею трудящих міста за корот­кий, строк були відбудовані всі підприємства міської промис­ловості. Вже в 1944 році підприємства виконали річну про­граму на три місяці раніше строку.

Швидкими темпами зростало і розвивалось наше місто, під­вищувався культурний рівень за роки післявоєнних п'ятирі­чок і семирічки. За післявоєнний період побудовано завод «Ливмаш», швейну та мебльову фабрики, ремзавод, пивза­вод, завод «Павлоградзалізобетон». Повністю реконструйова­ні заводи «Хіммаш», стінових матеріалів, прядив'яний та маслозавод, побудовано буді­вельну базу.

У зв'язку з збільшенням кі­лькості промислових підпри­ємств зріс випуск валової про­дукції. Якщо в 1950 році її було вироблено на 7,5 мільйо­на карбованців (в теперішніх цінах), то в 1965 році — на 34 мільйони карбованців. В 1965 році вироблено над­планової продукції на 2,2 мільйона карбованців.

Павлоградщина виявилась багатою на поклади цінного коксівного вугілля. У 1953 році було розпочато будівницт­во першої шахти «Тернівська». На місці буйних полів засяяло веселими елект­ричними лампочками нове робітниче селище Тернівка та місто Першотравенськ. До 1980 року у Західному Донбасі планується побудувати 34 шахти з річною виробничою потуж­ністю 40 мільйонів тонн вугіл­ля.

Зараз тут вже працює три шахти і дев'ять будується.

Зростає економіка міста, збільшується і кількість населен­ня. За станом на 1 квітня 1966 року населення міста становило 60 тисяч чоловік.

Великими темпами йде бу­дівництво у місті. Якщо за 10 років (1946-1955) тут було побудовано 55,5 тисячі квадратних метрів житла, то за останні 10 років — 272,6 ти­сячі квадратних метрів.

Поряд з будівництвом житла у місті розширюється будівни­цтво соціально-культурних і побутових об'єктів. Побудовано дві лікарні на 335 місць, в тому числі протитуберкульоз­ну лікарню, лікарню в місті ІІершотравенську. Завер­шується будівництво лікарні на селищі Тернівка.

У місті працює 28 загаль­ноосвітніх шкіл, музична шко­ла, медичне училище і маши­нобудівний технікум. У цьому році в Павлограді відкрився філіал Дніпропетровського буді­вельного технікуму.

Гордістю павлоградців є на­родний історико-революційний музей ім. XXII з'їзду КПРС, який працює на громадських засадах. За чотири роки його існування музей відвідало 161 тисячі чоловік.

Зростає добробут трудящих. Тільки в місті Павлограді в особистому користуванні знахо­диться 300 легкових автома­шин, 3.700 мотоциклів. Більше 5,5 мільйона карбованців тру­дящі зберігають в ощадних касах.

Гідно зустрічали трудящі Павлоградщини XXIII з'їзд рід­ної Комуністичної партії. До його відкриття було випущено надпланової продукції на суму 230 тисяч карбованців. Шах­тарі дали понад план більш як 17 тисяч тонн вугілля.

Партія і уряд високо оціни­ли натхненну працю трудящих міста і всього Західного Донба­су. Велику групу шахтарів і шахтобудівників нагороджено урядовими нагородами.

Серед колективів підпри­ємств міста та шахтарів За­хідного Донбасу розгортаєть­ся соціалістичне змагання за достойну зустріч знаменних дат: 50-річчя, Радянської вла­ди та 100-річчя з дня народ­ження В. І. Леніна.

Вже здано в експлуатацію ряд важливих об'єктів, при­свячених славній річниці: по­будовано чудову школу № 17 в районі колишньої міськвітки, протитуберкульозну лікар­ню, школу в м. Першотравенську. Закінчується спорудження обеліску, присвяченого славним воїнам-визволителям і підпільникам.

О. СОБОЛЬ, голова виконкому міської Ради депутатів трудящих.

Світло Жовтня. - 1966. - № 147 (17.09). - С. 2.